ВСЕРЕДИНІ, ЗЗОВНІ, В ТРАНСІ, НЕ В ТРАНСІ

В описі ідеї свідомо-несвідомого інтерфейсу ми виділили чотири стану:

1. Зовнішнє актуальне увагу;

2. Внутрішнє актуальне увагу (легкий транс);

3. Внутрішній транс (середній і глибокий);

4. Зовнішній транс.

А потім друге і третє з’єднали в один і той же внутрішній транс. Ну, хіба що різної глибини.

Таким чином, в кожен момент часу ми маємо справу з одним з цих базових станів (в тій чи іншій його ступеня). Такий стан може бути більш-менш “чистим”, а може доповнюватися різними прикрасами, емоціями, думками та іншими супутніми переживаннями.

Емоційні стани ми в цьому сенсі розглядаємо, як окремі випадки базових станів.

Так що для роботи з різними станами (іноді їх називають станами свідомості, однак ми вважаємо, що “стан” – це комплекс, який включає не тільки психіку, але і фізіологію) – для роботи з такими станами потрібен в першу чергу навик переходу між внутрішньо – і зовнішньо-орієнтованим увагою і між актуальним станом свідомості і тим, яке прийнято називати трансом.

Зовнішнє і внутрішнє увагу

Переходи між зовнішнім і внутрішнім увагою – це переходи між використовуваними фільтрами. Свідома зміна використовуваних фільтрів – на що ми вирішуємо звертати увагу – при не найбільшій обтяжливою тренуванні забезпечує стійку здатність такого переходу.

ЕЩЕ ТЕРМИНЫ НЛП >>>