Ткаченко Олександр Анатолійович
Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри психології, професор кафедри практичної психології Кіровоградського інституту регіонального управління і економіки.
У нашій освітній СЖ–практиці досягнення вчинкового ефекту вдавалося досягати за рахунок поєднання реальної професійної діяльності з навчанням у професійно–орієнтованій дисципліні «Експериментальна психологія» (Ткаченко, 2009а) та тренінзі професійної майстерності для психологів–консультантів (Ткаченко, 2009б) завдяки створенню психолого–педагогічного «поля правди» і потрапляння у життєву професійну ситуацію, що за А.О.Вербицьким, можна визначити як потрапляння у «професійний контекст». У першому випадку вивчення теорії експерименту здійснювалося одночасно з його проведенням. У другому-використовувався тренінговий прийом «клієнт з вулиці», коли учасник тренінгу у буквальному смислі виходив на вулицю, пропонував свої послуги психолога-консультанта першій пересічнй людині, отримував згоду і безпосередньо у тренінговій групі проводив консультацію. Шуканий вчинковий ефект досягався при потраплянні студента у реальну професійну ситуацію, яка неминуче набувала критичного характеру, що призводило до необхідності поєднувати навчальну і професійну діяльність. Таке поєднання примушувало студента вдаватися до вчинкової дії, або визнати себе професійно нспроможним і відмовитися від цього. Саме тут і виникав той момент, коли отримані знання перевірялись на істинність. Тобто, якщо студент практично одночасно отримував професійні знання і їх використовував на практиці, відбувалось поєднання розуміння і рефлексії, створювалось психолого-педагогічне «поле правди», де проявлялась індивідуальна істина цих знань (особиста життєва і професійна правда). Так ми бачимо механізм створення індивідуальної СЖ-методології.
Зрештою приходимо до висновків щодо бачення контекстного навчання у форматі СЖ-підходу. Загальними характеристиками тут є орієнтація на вчинок і ситуацію, коли стає можливим поєднання пізнавальної і професійної діяльності, що дозволяє говорити про адекватну життю професійну освіту. Це відбувається шляхом перебудови пізнавальної мотивації на професійну завдяки «мотиваційному синдрому», який відображає змістовні і динамічні характеристики складної професійної освіти, що у діяльнісному підході виглядає як побічний ефект, а у вчинковому-як базовий напрямок, що визначається ситуацією. Коли вона стає критичною, виникають сприятливі умови для СЖ-формату. Це стає можливим, коли діяльнісний підхід поступається вчинковому і навчання набуває ситуаційної орієнтації за принципом «закономірної випадковості», що уможливлюється у спеціально створюваному психолого-педагогічному «полі правди». Тоді професійна освіта набуває ситуативно-індивідуального характеру у квазіпсихологічному «полі правди», як така, що створює умови для формування СЖ-особистості і індивідуальної СЖ-методології життя, у тому числі і професійного, орієнтованого на творіння духовного продукту.
Тоді контекстне навчання у форматі СЖ-підходу розуміється і рефлексується як таке, що побудоване на вчинковій основі, здійснюване за ситуацією у психолого-педагогічному «полі правди», що дозволяє набувати особистісно орієнтовану професійну освіту, яка за своїм змістом закладає підгрунтя індивідуальній методі життя, орієнтованого на прагнення до досягнення вищого призначення у розвитку особистості.
БІБЛІОГРАФІЯ:
Вербицкий А.А. (1987) Концепция знаково–контекстного обучения в вузе // Вопросы психологии, № 5. – С. 31–39.
Вербицкий A. A. (1991) Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: Метод. пособие.— М.: Высшая школа.—207 с.
Вербицкий А. А., Бакшаева Н. А. (1997) Проблема трансформации мотивов в контекстном обучении // Вопросы психологии, № 3. – С. 12-22.
Кремень, В.Г. (2003) Освіта і наука України. Шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи). К.: Грамота. – 216с.
Кремень, В.Г. (2006) Людино центризм в освіті: сучасний напрямок розвитку духовності нації // Педагогіка і психологія. №2. С.17-31.
Кремень, В.Г. (2008) Трансформація особистості в освітньому просторі сучасної цивілізації // Педагогіка і психологія. N 2. С. 5-14.
Левин К. (2001). Динамическая психология: Избранные труды. Смысл. 572с.
Луков, Вал. А. (Луков, 2008) Молодежь в свете перспектив человека и общества // Знание. Понимание. Умение. №1.
Пономаренко В. А. (2004) Психология духовности профессионала. – М.: ПЕР СЭ. 256 с.
Присняков В.Ф., Приснякова Л.М. ( 2004). Человеческий капитал как интеллектуальная сила. Опыт математического моделирования. Монография. Днепропетровск. 225с
Присняков В. Ф. (2005). Власть. Террор. Революция. Катастрофы в гуманитарных процессах. Монография. Днепропетровск. 192с.
Рассказова И. Н. (1999) Изменение смыслообразующих контекстов клиента в процессе психологического консультирования : Дис. … канд. психол. наук : Москва. 221 c.
Тиханкина И. А. (1998) Поступок как единица анализа деятельности студентов в контекстном обучении : Дис. … канд. психол. наук : Москва. 190 c.
Ткаченко А.А. (2010) Дело жизни: достижение личностью вісшего предназначения. Монография.-Кировоград: «Поліграф-Терція», КИРУЭ. 288с.
Ткаченко О. (2009а). Експериментальна психологія: «справожиттєвий» підхід. Навчальний посібник (експериментальний курс). Кіровоград, КІРУЕ. 88с.
Ткаченко О. (2009б). Тренінг рофесійної майстерності психологів-консультантів: «справожиттєвий» підхід. Навчальний посібник (експериментальний курс). Кіровоград: КІРУЕ. 92с.
Урсул, А. Д. (2009) Образовательная революция XXI века в перспективе устойчивого будущего (начало) // Знание. Понимание. Умение,№1.