Методологічні орієнтири особистісної реалізації «справи життя» (продовження 9)

Ткаченко Олександр Анатолійович

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри психології, професор кафедри практичної психології Кіровоградського інституту регіонального управління і економіки.


<<<Попередня

В результаті приходимо до висновку, що основними методологічними орієнтирами СЖ-підходу у психології є:

  1. Аксіологічний - стосується розвитку особи, який у культурно-історичному процесі оформився як смисловий процес, що функціонує як смислоосягнення-одухотворення-смислотворення. Це ми розглядаємо як універсальний механізм особистісної реалізації СЖ.
  2. Загальнометодологічний – пов’язаний з психологічним принципом «медіаційності» як похідним від філософського принципу «всеєдності», завдяки чому відбувається єднання непоєднуваного задля опанування смислу буття на всіх рівнях.
  3.  Завдяки структурно-методологічному людина розглядається як суб'єкт життя, що існує на дорефлексивному, рефлексивному і духовному рівнях.
  4. Інтенціональний (дійовий) - пов’язаний з акцентом на вчинковий механізмом функціонування СЖ- методології.
  5. Домінантно-мотиваційний (енергетичний) - пов’язаний з СЖ-мотивацією, яка є ключом до енергетичного потенціалу особи і визначається на основі учіння про домінанту та «функціональний орган» (за О.О.Ухтомським), «метамотивації» (за А.Маслоу), «фундаментальних екзистенційних мотивацій» (за А.Ленгле), ідї О.М.Леонтьєва щодо «далеких» чи «головних» мотивів.
  6. Екзистенційний – визначає «поле правди», де актуалізуються кризові ситуації як найбільш сприятливе середовище функціонування СЖ-методології.
  7. Конструктивно-функціональний - визначає теоретичну модель СЖ-методології, яка функціонує на основі «суб’єкт-об’єктної духовно-методологічної вертикалі.

Література:

Асмолов А.Г. По ту сторону сознания: методологические проблемы неклассической психологии. М.: Смысл, 2002. - 480с.

Ахиезер A.C. Россия: критика исторического опыта (Социокультурный словарь). М., 1991. Т. 3. С. 289-293.

Балл Г. А.Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы, К.: Основа, 2006.- 408 с.

Балл Г. А. Психологические принципы современного гуманизма // Вопросы психологии, 2009,N № 6. - С.3-12.

Балл Г. Інтегративно-особистісний підхід у психології: впорядкування головних понять // Психологія і суспільство. – 2009. – № 4. – С. 25-53.

Балл Г. А., Мединцев В. А. Личность как модус культуры и как интегративное качество лица // Мир психологии. – 2010. – № 4. – С. 167–178.

Бахтин М.М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники. Ежегодник 1984-1985. М., 1986. - С.80-160.

Бахтин М.М. Собрание сочинений в 6 томах. – М., 1998–2002.2, с. 96

Василюк Ф.Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций).- М.: Изд-во Моск.ун-та, 1984. - 200с.

Войтыла К. Личность и поступок // Иоанн Павел II. Соч. в 2т. Т.1. М.: Изд-во францисканцев, 2003. - С. 61‑449.

Выготский Л.С. Психология. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс., 2000. - 1008 с.

Давыдов А.П. Проблема медиации в европейской культуре: Запад и Россия. Статья 1. Представление о богочеловеке как форма медиации и проблема культуры // Общественные науки и современность. 2000.  № 6. С. 82-93.

Зинченко В.П. Сознание как предмет и дело психологии // Методология и история психологии. 2006. Том 1. Выпуск 1. С. 207-231.

Зинченко В.П. Предмет психологии? Подъем по духовной вертикали // Человек. – 2001. – N 5. – С.5-23.

Знаков В.В. Психология понимания правды. СПб.: Изд. Алатея, 1999. - 282 с.

Левин К. Динамическая психология: Избранные труды. Смысл, 2001.- 572с.

Леонтьев А.Н Избранные психологические произведения: В 2-х т. Т.2. М.: Педагогика, 1983.- 320с.

Леонтьев А.Н. Философия психологии: из научного наследия / Под ред. А.А.Леонтьева, Д.А.Леонтьева. М.: Изд-во Моск.ун-та, 1994.- 287с.

Лэнгле. А. Фундаментальные мотивации экзистенции как действенная структура экзистенциально-аналитической терапии //Экзистенциальный анализ, №1, 2009.

Маслоу А. Психология бытия. М.: Рефл-бук, Киев: Ваклер, 1997.- 304с.

Маслоу А. Мотивация и личность / Перевод А.М.Татлыбаевой. СПб.: Евразия, 1999.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986.- 432с.

Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии, №6, 1991.- С. 46—57.

Роменець В.А., Маноха І.П. Історія психології ХХ століття: Навч. Посібник, К.: Либідь, 1998.- 992с.

Рубинштейн С.Л. Человек и мир. М.: Наука,. 1997.- 191 с.

Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2002.- 720с.

Татенко В.А. Субъект психической активности: поиск новой парадигмы // Психологический журнал, 1995, Т. 16,3. — С. 23-35.

Татенко В.А. (2004) Объект, предмет и метод психологии как субъекта познания // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах» (соціологія, психологія, педагогіка): Зб. наук. Праць. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». С. 60-66.

Ткаченко А.А. Дело жизни: достижение личностью высшего предназначения. Монография. – Кировоград: «Поліграф-Терція», КИРУЭ, 2010.-288с.

Ткаченко О.М. Принципи та категорії психології. К.: Гол.вид. ВО Вища школа, 1979.- 198с.

Ухтомский А.А. Доминанта. Статьи разных лет. 1887-1939' : Ухтомский А.А. Доминанта. - СПб.: Питер, 2002.- 448с.

Флоренская Т. А. Диалог в практической психологии: Наука о душе. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, – 2001, – 208с.

Франк С.Л. Смысл жизни / Духовные основы общества. М. 1992.- 511с.

Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник: пер.с англ. и нем. / Общ.ред. Л.Я.Гозмана и Д.А.Леонтьева; вст.ст. Д.А.леонтьева. М.: Прогресс.- 1990.- 388с.

Чудновский В.Э. Смысловая вертикаль человеческой жизни /

Психологические проблемы смысла жизни и акме: Электронный сборник материалов XVII симпозиума / Под ред. Г.А. Вайзер, Н.В. Кисельниковой, Т.А. Поповой – М.: ФГНУ «Психологический Институт РАО», 2012.-C.11-25

Щедровицкий Г.П. Избранные труды. М.: Шк. культ. полит.- 1995.- 800с

 

<<<Попередня