Контекстне навчання у форматі «справожиттєвого» підходу як альтернатива традиційної системи професійної освіти (продовження 3)

Ткаченко Олександр Анатолійович

Кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри психології, професор кафедри практичної психології Кіровоградського інституту регіонального управління і економіки.


<<<Попередня Наступна>>>

Поняття «контекст» А.О.Вербицький пов'язує з поняттям «ситуація», де йдеться про антиципацію як випереджаюче відбиття (попереднє налаштування, очікування, інтуїцію), що створюється під впливом контекстів. Таким чином контекст може активізувати мислення суб'єкта і вводити його в стан проблемної або творчої ситуації, занурюючи суб'єкта у все нові контексти, що може підвести його навіть до відкриття. Це означатиме, що розуміння виглядає як єдність процесів антиципації і рефлексії, коли сьогодення набуває для людини смислу тільки в контексті минулого і майбутнього.

У контекстному навчанні вважається, що основна мета будь-якої професійної освіти полягає у формуванні цілісної моделі майбутньої професійної діяльності студента. Стосовно вузівського навчання теорія А.Н. Леонтєва про діяльнісне засвоєння умінь і навичок стикається щонайменше з трьома глобальними, майже нездоланними труднощами: 1) оволодіння професійною діяльністю забезпечується в рамках і засобами якісно іншої діяльності – учбової, яка характеризується своїми власними особливостями; 2) самі форми учбової діяльності не адекватні формам засвоюваної професійної діяльності. Щоб сформувати фахівця, треба забезпечити перехід від одного типу діяльності (пізнавального) до іншого (професійного) з відповідною зміною потреб, мотивів, цілей, дій, засобів, предметів і результатів; 3) як саме подолати суперечності між учбовою і  професійною діяльністю, без чого навряд чи можливо побудувати повноцінний навчальний процес.

Виділяються також наступні відмінності (суперечності) між учбовою і професійною діяльністю: 1) між абстрактним предметом (тексти, знакові системи, програмні дії) і реальним предметом майбутньої професійної діяльності; 2) між системним використанням знань в професійній діяльності і рознесенню їх засвоєння по різним учбовим дисциплінам і кафедрам; 3) між залученістю в процес професійної праці всієї особи фахівця на рівні творчого мислення і соціальної активності і опорою в традиційному навчанні на процеси пам'яті, уваги, сприйняття, руху;  4) традиційне навчання – це процес передачі інформації від викладача до студентів, де функції викладача полягають у пред’яленні інформації, закріпленні та контролі засвоєння, а функції студента у сприйманні інформації, повторній обробці та актуалізації засвоєння. Фахівець спочатку аназізує ситуацію, ставить завдання, його вирішує, потім доводить істинність такого рішення. На відміну від студента фахівець діє по-іншому. Практичну компетентність студент набуває лише у разі подвійного переходу: від знаку (інформації) до думки, а від думки – до дії, до осмисленого вчинку. Отже, інформація повинна даватися в контексті майбутньої праці, з прицілом майбутнього професійного використання; 5) між пасивною роллю студента в навчанні і ініціативною позицією фахівця в трудовій діяльності, якому треба приймати рішення і за них відповідати; 6) учбова діяльність орієнтує студента на минулий соціальний досвід, а особистісний смисл передбачає використання цих знань в майбутній професії. Реально і бажано для студента, щоб співвідношення між учбовою і професійною діяльністю виглядало б не як різні види діяльності,  а як два етапи розвитку однієї і тієї ж діяльності в генезисі.

Основною характеристикою навчально-виховного процесу контекстного типу є моделювання мовою знакових засобів наочного і соціального змісту майбутньої професійної діяльності. У спеціальних дисциплінах відтворюються реальні професійні ситуації і фрагменти виробництва, відносини зайнятих в нім людей. Таким чином студентові задаються контури його професійної діяльності. Одиницею роботи викладача і студента стає ситуація у всій її наочній і соціальній неоднозначності і суперечності. Саме в ході аналізу ситуацій, ділових і учбових ігор студент формується як фахівець і член майбутнього колективу.

<<<Попередня Наступна>>>